В Артишоці нові мешканці

Нові жителі вирішили зняти поличку за програмою для майстрів. А ми й не проти. Поводяться спокійно, не сваряться між собою і викликають масу посмішок у всі, хто до нас приходить. Знайомтеся Мальцева Аліна і арт-студія «Моя стихія». Аліна виготовляє ексклюзивні і дуже милі повстяні іграшки та інтер’єрні ляльки. А щоб дізнатися більше, ми задали майстрині кілька питань.

DSC_2683а

Артишок: Безумовно, багато дітей, особливо з творчими здібностями, мріють, коли виростуть, заніматся створенням іграшок. А ким Ви мріяли стати в дитинстві?

Аліна: У дитинстві я мріяла стати художником. Малювала в кожну вільну хвилинку, причому все одно на чому, хоч на газеті або на клаптику паперу. Я з дитинства не розуміла, як можна дивитися телевізор і при цьому ні чим не займатися. Вважала, що так просто витрачається час. Коли я йшла дивитися телевізор, то обов’язково брала з собою або вишивку, або викрійки іграшок, в’язання або малювання. Причому в моїй родині ні бабуся, ні мама в’язати не вміють. Мені хтось подарував посібник для початківців і по цій книзі я сама навчилася. У шкільному віці самостійно відвідувала гуртки по створенню м’яких іграшок або створенню квітів з тканини. Батьки навіть не знали про це, бачили вже готові роботи. Але всі члени моєї родини були вчителями, отже, вони і наполягли, щоб я закінчила філологічний факультет. За освітою я філолог російської мови та літератури. Працювала багато років у сфері продажів будматеріалів, ну а вечорами творила. Ось прийшов момент, коли я зважилася з хобі зробити основну професію, чому дуже рада. Тому й назвала свою групу «Моя стихія».

Артишок: Ви пам’ятаєте свій перший виріб, зберегли його?

Аліна: Перший у мене був рудий кіт. Ні, його я не зберегла. Його купили і мені було дуже приємно, що навіть перша робота викликала позитив і посмішки на обличчях покупців.

DSC_2366

Артишок: Розкажете нам на прикладі одного виробу як Ви це робите?

Аліна: Звичайно все починається з ідеї. В один час у мене стільки багато було задумок, що я розривалася з чого ж почати, яку роботу робити першою. Після такого натхнення я завела список, де впорядкувала свої ідеї та вибудувала їх у чергу на створення. Перед створенням іграшки, я вже знаю в якій позі вона буде, що тримати в руці і в що буде одягнена. Кажуть, що коли у ляльки з’являються очі, в неї вселяється душа і характер. Так що кріплення вічко для мене найважливіше в роботі, після чого я обов’язково з нею вітаюся і посміхаюся, щоб передати енергію добра.

 

Артишок: Звідки берете матеріали для роботи? У Києві купуєте?

Аліна: Як не дивно, але живучи в Києві, більшу частину матеріалів я замовляю з інших міст України. У Києві або дорого або взагалі немає того, що я шукаю. Тому глазки для іграшок до мене їдуть із Запоріжжя, шерсть-з Одеської області, ёжіковий мохер і війки з Чернігова.

 

Артишок: Багато виробів залишаються у Вас дома?

Аліна: Вдома у мене на всіх стінах висять мої картини із сухоцвітів та вишивки бісером. Іграшки витіснили весь посуд із серванта. І звичайно багато в’язаних речей починаючи від різноманітних шарфиків і закінчуючи светрами.

DSC_2450-а

Артишок: Друзям і родичам на Дні народження часто даруєте свої вироби?

Аліна: Завжди до свята я дарую близьким якусь із своїх робіт. Намагаюся заздалегідь підготувати подарунки, щоб в останній день не поспішати. Багато колекціонують, наприклад, сов або їжачків, у кого-то народилася дитина, а хтось тільки створив сім’ю. Коли у близьких або друзів відбувається знаменна подія в житті, у мене, як лампочка, в голові спалахує ідея, що подарувати на свято.

 

Артишок: Це все-таки робота чи хобі?

Аліна: Я думаю роботою можна назвати будь-яку справу, яке приносить дохід. А якщо хобі приносить дохід, то можна сказати, що це сама прекрасна робота. Хобі є необхідною складовою щастя і гармонії з навколишнім світом. Займаючись улюбленою справою і ще отримуючи від нього дохід, отримуючи масу приємних відгуків, посмішок і добрих слів я розумію, що знайшла своє місце в житті. Влітку зі своїми роботами я стояла на Андріївському узвозі і особисто спостерігала за реакцією людей на мої роботи. Так приємно було бачити коли, наприклад, йде серйозний чоловік, весь у своїх думках десь далеко і ось він видет мої іграшки і починає посміхатися. Я розумію, що я розвиваюся в правильному напрямку. Незвичайний приплив енергії та позитиву переповнює душу, коли розумієш, що подарував людям трошки казки.

 

Артишок: Тепер порція провокативних питань. Є щось, що дратує в клієнтах?

Аліна: Дуже неприємно, коли люди хапають роботу за мордочку, саму ювелірну частина іграшки. Причому це роблять не потенційні покупці, а просто випадкові перехожі, яким захотілося поторкати всі іграшки. Після таких перехожих припадати підклеюють війки, носики. Залишається сумний осад на душі.

 

Артишок: Якщо замовник просить зробити виріб, який Вам категорично не подобається (наприклад, поєднання технік, кольорів, матеріалів, розмір) – як Ви чините?

Аліна: Один раз я погодилася взятися за вишивку бісером на фото. Раніше я вишивала так, але фото було якісне, де бісер додав яскравих фарб і блиску в роботу. Тут же мені принесли фото аматорське, яке я що не прикрашала бісером, робота мені не подобалася. Дуже вимотала мене ця вишивка, багато нервувала і в результаті прийшла до висновку, що ні за які гроші я не погоджуся виконувати роботу, яка мені не подобається.

DSC_2994а
Артишок: Вдалося досягти стабільності в продажах? Що потрібно для цього зробити?

Аліна: Потрібно багато працювати. Стабільність в пр про дажах нарощується удосконаленням техніки виконання роботи і розширенням асортименту. З кожною роботою іграшки стають більш акуратні, у кожної з’являється своя родзинка, виробляється стиль автора. Потрібно мати широкий асортимент вибору, адже скільки людей, стільки й інтересів. На мій погляд, не треба робити десять однакових собак, краще зробити по одній: собаку, кота, панду, єнота, мавпу і так далі. Тоді у клієнта буде вибір, а у майстра стабільний дохід.

 

Артишок: Ви працюєте самостійно чи маєте вже помічників чи може учнів?

Аліна: Дуже хотіла долучити до своєї роботи доньку. Хотіла, щоб вона хоча б заготовки допомагала робити. Але у неї зовсім душа не лежить до творчості. Так що ми розділилися трошки по-іншому: вона почала більше допомагати мені по дому, залишаючи мені більше часу на творчість. Так що я працюю одна.

 

Артишок: Що з Ваших виробів Ви б віддали в музей сучасного мистецтва і чому?

Аліна: У школі дуже любила історію і з захопленням дивлюся історичні фільми. Хочу вдосконалити свою роботу з паперклею і зробити історичних персонажів, персонажів творів: Богдан Хмельницький, Тарас Бульба і багатьох інших. Ось такі роботи я б передала в музей.

 

Артишок: Є улюблена пісня, вірш, пов’язані з Вашою професією?

Аліна: Є улюблений вірш:

Как важно, бывает, найти свое место
И жить, размышляя о том:
Что нужен кому-то; что жить интересно;
Что есть и работа и дом;
Что эта работа приносит достаток;
И то, что она по-душе;
Что день перегружен; что вечер так краток
И ждут тебя дома уже;
Что место твое: и в любовном романе,
И в деле, и в близких сердцах;
Что жизнь пролетает не в телеэкране,
А в общих делах и мечтах;
Что планов громадье, что чувствуешь силы
И многое можешь отдать;
Что близкие люди здоровы и милы
И радостей – не занимать.
Счастливое место – не точка на карте,
Не пункт назначенья в судьбе,
А там, где вся жизнь пролетает в азарте,
Где рады, и ты… и тебе….

Якщо Ви хочете замовити у Аліни що-чого немає в магазині, Ви можете зв’язатися з нею будь-яким зручним способом:

Тел. 097) 469-10-68 (063) 238-06-48

Імейл maltseva-a@mail.ru 

Сторінка в Контакті vk.com/my_stihia

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *